- каратися
- [кара/тиес'а]
-а/йус'а, -а/йеіс':а, -а/йеіц':а, -а/йуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
каратися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Зазнавати моральних страждань; мучитися. 2) Пас. до карати 1); звинувачувати самого себе … Український тлумачний словник
каратися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
каратися — кареся, Ол. Щастити. Каре ся му на новім місци … Словник лемківскої говірки
картатися — а/юся, а/єшся, недок. Докоряти собі; каратися, мучитися … Український тлумачний словник
мучитися — 1) (зазнавати мук, фізичних / моральних страждань), страждати, мордуватися, конати, гинути, погибати, погинути; катуватися, каратися, картатися, гризтися, терзатися (переживати моральні муки від неспокою, думок тощо); томитися, марудитися… … Словник синонімів української мови
спокутувати — (що нести покарання за провину, учинений злочин тощо), покутувати, каратися, розплачуватися, розплатитися … Словник синонімів української мови